слуховий

слуховий
-а́, -е́.
1) Стос. до слуху (у 1 знач.).
••

Слухова труба — канал, якай сполучає носоглотку з барабанною порожниною.

Слухови́й аналіза́тор — поєднання механічних, рецепторних та нервових структур, що забезпечують сприйняття людиною та тваринами звукових коливань.

2) Який здійснюється за допомогою слуху (у 1 знач.). Слуховий зв'язок. Слухове спостереження. || Який утворюється за допомогою слуху.
3) Признач. для слухання, який дає можливість чути.
••

Слухове́ вікно́ (віко́нце) — вікно в покрівлі будови для освітлювання, провітрювання горища і для виходу на дах.

Слухови́й апара́т — електронний чи слуховий пристрій, який підсилює звук; застосовується з метою компенсації слухової функції в приглухуватих.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "слуховий" в других словарях:

  • слуховий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • зорово-слуховий — а/, е/. Сторс. до зору і слуху, органів зору і слуху …   Український тлумачний словник

  • зорово-слуховий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • аудифон — а, ч. 1) мед. Слуховий апарат для осіб з вадами слуху. 2) військ. Апарат для уловлювання на віддалі звуків моторів літаків, що наближаються …   Український тлумачний словник

  • козелок — лка/, ч., анат. Випинання передньої частини вушної раковини, яке частково прикриває вхід у зовнішній слуховий прохід …   Український тлумачний словник

  • ністагм — у, ч., мед. Мимовільні швидкі рухи очних яблук у людини й тварин. •• Асоційо/ваний ніста/гм ністагм, при якому рухи обох очей спрямовані в один бік. Бінокуля/рний ніста/гм ністагм, при якому рухаються обидва очних яблука. Гальвані/чний ніста/гм… …   Український тлумачний словник

  • окуляри — ів, мн. 1) Оптичний прилад із двох скелець на дужках, що його використовують за вад зору або для захисту очей від яскравого світла та механічних ушкоджень. •• Слухові/ окуля/ри слуховий апарат, вмонтований в оправу окулярів. 2) жарт. Синці під… …   Український тлумачний словник

  • отокалориметр — а, ч. Прилад для вливання в зовнішній слуховий прохід теплої або холодної води …   Український тлумачний словник

  • отопіорея — ї, ж. Витікання гною із барабанної порожнини в слуховий прохід …   Український тлумачний словник

  • прохід — хо/ду, ч. 1) Дія за знач. проходити 1), 3), 6). 2) Місце, де можна проходити, просуватися, проникати крізь що небудь, між кимсь, чимсь. || Канал, частина порожнистого органа (в живому організмі). Носоглотковий прохід. Слуховий прохід. •• Дава/ти… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»